Визначення
Mitragyna speciosa Korthals - тропічне вічнозелене дерево з родини маренових (Rubiaceae), роду Mitragyna. Вид уперше описав нідерландський ботанік Пітер Віллем Кортхалс у 1839 році на основі гербарного матеріалу, зібраного під час експедиції Явою та Суматрою. У Південно-Східній Азії рослина в народі відома як кратом, кетум (Малайзія), біак-біак або том (Таїланд).
Таксономія і класифікація
Систематичне положення виду:
- Царство: Plantae (рослини)
- Відділ: Magnoliophyta (покритонасінні)
- Клас: Magnoliopsida (дводольні)
- Порядок: Gentianales (тирличецвіті)
- Родина: Rubiaceae (маренові)
- Рід: Mitragyna
- Вид: M. speciosa
Рід Mitragyna включає приблизно 7-10 видів, поширених у тропіках Азії та Африки. Лише M. speciosa є значущим джерелом індольних алкалоїдів типу мітрагініну; інші види (наприклад, M. parvifolia в Індії або M. inermis в Африці) мають інші фітохімічні профілі.
Щодо підвидів, у комерційній літературі іноді наводять поділ за походженням (наприклад, «борнео», «балі», «малай»), однак з ботанічного погляду це екотипи одного й того самого виду, а не формально описані підвиди.
Морфологія
Корінь і стовбур
Дерево утворює глибокий стрижневий корінь із розгалуженою бічною системою, яка дає змогу переживати посушливі періоди. Стовбур прямий, циліндричний, у дорослих особин сягає діаметра 50-90 см. Кора сіро-коричнева, гладенька в молодих дерев, згодом - поздовжньо розтріскана.
Лист
Листки прості, супротивні, коротко-черешкові, еліптичні або яйцеподібні. Розмір зрілого листка становить 14-20 см завдовжки і 7-12 см завширшки. Жилкування перисте, виражена центральна жилка просвічує на нижньому боці листка. Колір центральної жилки змінюється з віком листка (від білувато-зеленого через насичено-зелений до червонуватого) і лежить в основі комерційного поділу сировини.
Квітка
Суцвіття утворюють кулясті голівки діаметром 2-4 см, складені з десятків дрібних жовтих або жовто-зелених п'ятичленних квіток. Така будова характерна для всієї родини Rubiaceae. Квітки запилюються комахами, плід - дрібна коробочка з кількома насінинами.
Умови росту
Вид потребує стабільного тропічного клімату:
- Середньорічна температура: 24-28 °C
- Річна сума опадів: понад 1500 мм з рівномірним розподілом
- Вологість повітря: постійно вище 70 %
- Ґрунт: глибокий, проникний, слабокислий (pH 5,5-6,5), багатий на гумус
- Висота над рівнем моря: 0-800 м
Дерево чутливе до постійно перезволожених місць (загнивають корені) і до морозу, який у Європі практично унеможливлює вирощування у відкритому ґрунті.
Культивування проти дикого зростання
У природному ареалі Mitragyna speciosa росте як дико (в низинних лісах уздовж річок), так і в напівкультурній формі на сільських ділянках. Комерційні плантації існують передусім в Індонезії (особливо на Борнео), де саджанці розмножують насінням або живцями. Плантація починає давати придатну листкову масу через 2-3 роки, повної продуктивності досягає через 5-7 років і далі плодоносить десятиліттями.
Часті запитання
Хто вперше описав рослину?
Пітер Віллем Кортхалс, нідерландський ботанік, у 1839 році в праці Observationes de Naucleis Indicis. Видова назва speciosa означає «помітна» або «виразна».
Скільки виділяють підвидів?
Формальні підвиди таксономічно не описані. Комерційні назви на кшталт «борнео» або «балі» позначають регіональні екотипи одного виду.
Чи можна вирощувати в Європі?
У відкритому ґрунті - ні (мороз). У теплицях ботанічних садів - так, але цвітіння й виробництва листкової маси зазвичай не досягають.
Чи відрізняється ботанічно від кавового дерева?
Обидва види належать до родини Rubiaceae, але до різних родів і триб. Кавове дерево (Coffea) має інше суцвіття (пазушні пучки) та інший алкалоїдний профіль (кофеїн проти мітрагініну).
Джерела
- Korthals P. W. (1839). Observationes de Naucleis Indicis. Verhandelingen van het Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wetenschappen.
- Sukrong S. et al. (2007). Molecular analysis of the genus Mitragyna existing in Thailand based on rDNA ITS sequences and its application to identify a narcotic species: Mitragyna speciosa. Biological & Pharmaceutical Bulletin, 30(7), 1284-1288.
- Raffa R. B. (Ed.) (2014). Kratom and Other Mitragynines: The Chemistry and Pharmacology of Opioids from a Non-Opium Source. CRC Press.
