Визначення
Мітрагінін - індольний алкалоїд, похідний коринантеїнового скелета, який міститься в листі дерева Mitragyna speciosa. Це кількісно домінантний компонент рослини - зазвичай він становить 60-66 % загального вмісту алкалоїдів у сухому листі. Уперше був виділений у 1921 році британським хіміком Едмундом Філдом у Royal Botanic Gardens, Kew.
Хімічна структура
Брутто-формула: C23H30N2O4, молярна маса 398,5 г/моль. Структурно це тетрациклічний індольний алкалоїд із конфігурацією 9-метокси-коринантеїдол. Ключові структурні елементи:
- індольне ядро (бензол, конденсований із піролом),
- конденсовані піперидинове й тетрагідропіранове кільця,
- метоксигрупа на атомі вуглецю C9 (на відміну від споріднених алкалоїдів йохімбінового типу),
- складноефірна група (метиловий естер карбонової кислоти) у положенні C16.
У рослині присутній у вигляді єдиного стереоізомеру (природний (−)-мітрагінін). Синтетичні рацемати мають інші фізичні властивості.
Біосинтез у рослині
Біосинтез починається з амінокислоти триптофан, яка декарбоксилюється до триптаміну. Той конденсується із секологаніном (терпеноїдним альдегідом, похідним гераніолу) з утворенням стриктозидину - спільного попередника десятків індольних алкалоїдів у Rubiaceae та Apocynaceae. Від стриктозидину низка ферментативних стадій (цитохром P450, метилтрансферази) веде до мітрагініну.
Цей біосинтетичний шлях спільний з алкалоїдами на кшталт йохімбіну або аймаліцину, що пояснює структурну подібність.
Механізм на молекулярному рівні
Наукова література описує мітрагінін як часткового агоніста μ-опіоїдного рецептора (MOR) з іншою сигналізацією, ніж у класичних опіоїдів: він переважно активує G-білковий шлях і меншою мірою β-арестиновий. Мітрагінін також виявляє афінність до δ- і κ-опіоїдних рецепторів та до адренергічних α2-рецепторів.
Наголосимо, що цей опис відповідає результатам досліджень in vitro та доклінічних робіт і слугує виключно для розуміння фармакологічного профілю сполуки - а не будь-якою рекомендацією до вживання.
Вміст у листі за походженням і кольором жилки
Вміст мітрагініну в сухому листі коливається залежно від походження, віку листа та способу обробки:
- Індонезія (Борнео, Суматра): 0,8-1,5 % маси (з них мітрагінін 60-66 %).
- Малайзія: 0,5-1,1 %.
- Таїланд (історичні дані): 0,3-1,0 %.
За кольором жилки спрощено вказують вищий вміст мітрагініну в «білих» і «зелених» листках і відносне зміщення в бік 7-гідроксимітрагініну в «червоних» ферментованих листках. Проте варіативність між зразками одного й того самого позначення значна.
Зв'язок із 7-гідроксимітрагініном
Мітрагінін зазнає окиснення, продуктом якого є 7-гідроксимітрагінін - структурний аналог із гідроксильною групою на атомі вуглецю C7. У тестах in vitro цей метаболіт має в кілька разів вищу афінність до MOR, ніж вихідна сполука, хоча його вміст у листі не перевищує 2 % алкалоїдного профілю.
Часті запитання
Чим мітрагінін відрізняється від кофеїну?
Структурно це цілком різні класи: кофеїн - пуриновий алкалоїд (ксантин), мітрагінін - індольний алкалоїд, похідний триптаміну. Різняться й цільові рецептори: кофеїн діє на аденозинові рецептори, мітрагінін - переважно на опіоїдні.
Який біологічний період напіввиведення мітрагініну?
Дослідження на людях (Trakulsrichai 2015) вказують період напіввиведення близько 9-24 годин, з великою міжіндивідуальною варіативністю, зумовленою метаболічними ферментами CYP3A4 і CYP2D6.
Коли мітрагінін уперше виділили?
У 1921 році Едмундом Філдом у Royal Botanic Gardens, Kew (Лондон). Структуру остаточно підтвердили Zacharias et al. у 1965 році.
Чи регулюється мітрагінін у Чехії?
Так. Із 2026 року кратом і його основні алкалоїди належать до категорії психомодулювальних речовин (PML) згідно з поправкою до закону № 167/1998 Sb.
Джерела
- Field E. (1921). Mitragynine and mitraversine, two new alkaloids from species of Mitragyne. Journal of the Chemical Society, Transactions, 119, 887-891.
- Kruegel A. C., Grundmann O. (2018). The medicinal chemistry and neuropharmacology of kratom: A preliminary discussion of a promising medicinal plant and analysis of its potential for abuse. Neuropharmacology, 134, 108-120.
- Trakulsrichai S. et al. (2015). Pharmacokinetics of mitragynine in man. Drug Design, Development and Therapy, 9, 2421-2429.
